«Сотка»: украінська валютна комедія виходить на екрани з 1 березня (ФОТО ВІДЕО)

До рук звичайного працівника супермаркету потрапляє незвичайний піджак, в кишені якого не закінчуються стодоларові купюри. Його життя стає яскравішим за новорічний салют: ресторани, тусівки, дорогі авто і… навіть зустріч з першим коханням. Але «шара» триватиме недовго, бо на піджак вже полюють його справжні господарі – серйозні хлопці.

"Сотка"
Слоган: Фільм, що притягує гроші
Жанр: Комедія
Країна виробництва: Україна
Мова: російська, українська, англійська (для кінопрокату дубльовано українською)
Хронометраж - 01:32. Реліз: 1 березня 2018 року
Творча група: продюсер, режисер і автор сценарію Олександр Бєляк, виконавчий продюсер Юлія Бєляк, кіностудія VAIT FILMS
У ролях: Євген Капорін, Катерина Кістень, Ієва Андрєєвайте, Олександр Пономарьов, Михайло Богдасаров, Микита Биканов, Дмитро Цинковський, Олексій Смолка, Микита Тарасов

ЗЙОМКИ
Перший знімальний день став символічним для комедії «Сотка», він випав на перше квітня, День гумору в столиці гумору - Одесі. Режисер картини розбивав тарілку на ступенях одеської мерії в присутності преси, городян, акторів і знімальної групи. Першого квітня кабінети міських чиновників перетворилися на знімальні локації, а зал для конференцій був заповнений акторами всіх національностей: українці, німці, японці, африканці, араби і англійці.
Режисер Олександр Бєляк:
«Одеса завжди славилася своїм гумором, навіть в звичайному спілкуванні одеситу складно не жартувати, це природна необхідність. Я щасливий, що маю можливість долучитись до культурного життя мого надзвичайного міста. Україна зараз переживає процес становлення кінокультури. Ми хочемо дивитись наше кіно і глядачі доводять це, купуючи квитки на українські фільми. Комедійний жанр один з найулюбленіших в будь-якій країні, і я хочу, щоб Одеса могла радувати всіх українців якісними і смішними комедіями. Я вірю, що наші зусилля принесуть свої плоди і скоро вся країна зможе зарядитися одеським гумором у кінотеатрах своїх міст. «Сотка» - це фільм-мрія, покажіть мені хоч одну людину, яка не хотіла б мати кишеню, в якій не закінчуються стодоларові купюри».
Інформація про продюсера і режисера
У 2016 році Олександр Бєляк створив і випустив в український кінопрокат детектив «Конкурсант. Смертоносне шоу» за участю таких зірок як TAYANNA, Даша Астаф'єва, Олександр Пономарьов, Борис Барський та переможця шоу «Голос країни» Антона Копитіна. Комедія «Сотка» – це третій фільм Олександра, його дебютною роботою був дитячий фільм «Не спати! або шкільний день бабака». У всіх стрічках Олександр Бєляк виступає у ролі продюсера, режисера і сценариста.
Олександр Бєляк:
«Мені подобаються картини, в яких продюсер, режисер і сценарист - це одна людина, такий як Квентін Тарантіно, наприклад. Це фільми людей, які надзвичайно закохані в свою професію, вони здатні передати щось особисте і цікаве. Мені складно зрозуміти сценариста, який не хоче бути режисером, не хоче оживити все те, що він так ретельно викладав на папір. Як можна бути режисером і не вкласти свої гроші в фільм, не вірячи, що його робота здатна зацікавити глядача і принести прибуток. Я намагаюся в рівній мірі вивчати як сценарну майстерність, так і акторську, монтаж, кольорокорекцію, роботу оператора та цікавитись технічними новинками. Мені цікаво все, що стосується кіно, і часом дуже складно зрозуміти, де закінчується моя робота і починається робота професіоналів, які працюють разом зі мною над фільмом».
АКТОРИ ПРО ЗЙОМКИ
Євген Капорін (головна роль Леопольда):
«Мені сподобався сценарій, який мені прислав Олександр Бєляк. Кожному хочеться отримати багато грошей раптово, з ними щось зробити, витратити їх на себе і пожити в своє задоволення. Всі цього хочуть. І зіграти це теж цікаво, оскільки таке хочеться відчути хоча б у кіно. Якби у мене був такий піджак, то гроші б точно пішли на створення власного продакшну, який би знімав комедії. Решту я б, напевно, витрачав так само, як і мій герой Леопольд у фільмі «Сотка».
«Кожен актор все одно грає самого себе. Характер Леопольда не надто схожий на мій, я б сказав – взагалі не схожий. Але не дивлячись на це, сам Леопольд навчив мене чогось хорошого і я навіть перейняв у нього деякі риси характеру».
«Комедія дарує радість, посмішки, гарний настрій, сміх і продовжує життя! Особисто я в це вірю! Я з дитинства любив смішити людей. Бували випадки, коли люди навколо думали, що смішна ситуація сталася випадково, хоча я її створював навмисно. Я так іноді роблю і до сих пір. Я чітко пам'ятаю один випадок, коли мені було тринадцять років (тоді я ще не планував ставати професійним актором): в шкільному театрі ми ставили спектакль «Ну, постривай!». У цій виставі я грав головну роль – роль вовка, з яким відбувалися різні курйози. Під час вистави я почав помічати, що від витівок мого вовка регочать не тільки діти, а й дорослі. Це для мене було несподіванкою і додало впевненості в собі. Тому на кожному наступному спектаклі я імпровізував ще більше і щоразу виходило ще смішніше. А головне, вперше в житті я зрозумів, що люблю щось по-справжньому, а саме – смішити людей».
Режисер Олександр Бєляк про Євгенія:
«Кіно в Україні тільки зароджується. У нас катастрофічно не вистачає кіноакторів, а молодих акторів, яких глядачі можуть впізнати на афіші чи в трейлері, просто не існує. Ми довго думали, хто може зіграти головну роль і я раптом чомусь згадав молодого хлопця з серіалу «Свати» - Леху. Мені припав до душі цей персонаж, він простий, легкий, добродушний і Женя в цій ролі був абсолютно гармонійним. Саме таким я бачив Леопольда, коли писав сценарій».
Євген Капорін:
«Не можу сказати, що завжди було легко. Були різні дні, різні зміни, різний стан і настрій, погода – знову ж таки! Найважчим фізично був останній день зйомок, погода не задалася тоді. Коли навколо мене вся знімальна група стояла в пуховиках, а я в тоненькій сорочці, лежачи на пляжі під крижаним вітром, повинен був вдавати літню спеку. Але ми це зробили, за що спасибі всій знімальній групі і кінокомпанії VaitFilms».
«У повних метрах я вже знімався, але головна роль в повнометражному фільмі у мене дебютна. За це я надзвичайно вдячний режисерові картини «Сотка» – Олександру Бєляку. На зйомках «Сотки» я познайомився з багатьма чудовими акторами, з більшістю з них працював вперше. Але було приємно побачити і знайомих людей. Раніше з Катериною Кістень і Олексієм Смолкою ми працювали в одному проекті – серіал «Свати». Мене здивував Олександр Пономарьов, так як на екрані я звик бачити його в образі солідного, стриманого і серйозного чоловіка, а в житті він дуже весела людина, з чудовим почуттям гумору».
Олександр Пономарьов, роль мера Одеси:
«Всі думають, що я сноб з консерваторською освітою, який тільки знає подвійну домінанту в ре мінорі, але це ж не виключає мого гумору. Я люблю жартувати над собою. У мене був кліп «Ніченькою темною», де у мене була комічна роль і вона мені страшенно сподобалася, навіть незважаючи на те, що там в мене не було жодної репліки, оскільки це музичне відео. Саме тому я і погодився зніматися в комедії. Мені сподобалося дуріти. Комедійний фільм мені дається легше, ніж серйозний. У серйозному я не відчуваю де граю, а де вже ні. Тут я точно в образі».
Режисер про Пономарьова:
«У нас мер співає і він має робити це чудово. Кращого голосу, ніж у Олександра в Україні немає, це «золотий голос» країни, це по-перше. А по-друге, він як людина артистичний, веселий, цікавий. У фільмі Саша кілька разів співає, це не мюзикл, він не буде тут співати постійно, але у важливий момент він співає пісню про Одесу».
Пономарьов про режисера:
«Я з Сашком працюю вже другий раз. Перший фільм був «Конкурсант», ми там і познайомилися. Я повинен був говорити як людина, яка народилася і виросла в Одесі, а це не так вже й просто, тому що я народився в іншому місті, а живу в третьому».
Режисер Олександр Бєляк про Катерину Кістень (роль начальниці Леопольда):
«У нашого героя начальниця – експресивна, домінуюча особистість. Коли з нею розмовляв Леопольд, він просто тремтів від страху. І в тексті Каті було досить фраз для того, щоб морально знищувати головного героя, але їй цього було недостатньо, вона настільки увійшла в образ, що почала імпровізувати і видавати особливі звуки, що передражнювали Леопольда і робили його ще більш легкодухим і нещасним. Я називаю це вищий пілотаж! В кінці однієї з сцен, Катя перейшла на звіриний рик, ще й так, що аж здригнувся оператор плейбеку».
Катерина Кістень:
«Мені здається, що комедія – це не коли так лоскочать пузо, що з реготом вивітрюється мозок, а коли тебе начебто розважаючи, непомітно змушують думати! Це коли легко говорять про важке. Мені подобається дотепний підхід до життя, тому я притягую комедії. Головні сцени у мене були з головним героєм і його спочатку шокувала моя «дресирувальниця чоловіків». Кімната, в якій знімали, була маленька, а темперамент у мене такий, що звукорежисер після першого дубля ледь не позбувся барабанної перетинки!».
«Такий піджак на собі навіть страшно уявити! Такі подарунки доля дарма не робить! Але якщо пофантазувати, то напевно терміново застрахувала б кишеню піджака! А може навпаки виступала б у ньому в цирку, демонструючи фокуси. Люди впевнені, що на сцені все не по-справжньому, їм би навряд-чи спало на думку, що перед ними дістають реальну валюту! Чим менше ховаєш, тим менше це привертає увагу. Але іноді таку кишеню краще зашивати, а то всі звикли тільки лапу засовувати!»
Режисер про Олексія Смолку (роль Павла Степановича):
«Ідеальний образ продажного депутата, нахабного і безсовісного, Олексій показав в «Слузі народу». Мені потрібен був такий чиновник. Двох секунд кадру мало б вистачити на те, щоб глядач зрозумів – тут пахне корупцією. Особливо весело Олексій виглядав, коли продовжував спілкування з групою, не виходячи з образу між сценами. Олексій дивовижний актор, він швидко розуміє специфіку персонажа. Я люблю, коли актор грає зсередини, не поверхово, не лицем і жестами, а самою суттю».
Олексій Смолка:
«Мій характер абсолютно не схожий на мого героя, але я грав в кіно і театрі багато подібних ролей. Так що відчував себе, як риба у воді».
Катерина Кістень про Смолку:
«Льоша Смолка – мій однокурсник, з яким ми співали в дуеті на іспиті з вокалу, і з тих пір не раз працювали в дуеті в кіно. Мені завжди з ним комфортно імпровізувати».
Катерина Кістень про Євгена Капоріна:
«Коли Євген розкуштував жанр наших первісних відносин (йдеться про фільм), то прекрасно зіграв жертву! Повірте – жодна тварина на знімальному майданчику не постраждала ... хоча ні – керамічна корова, запущена мною в двері, розлетілася на друзки з першого дубля».
Режисер про зарубіжних акторів:
«На головну жіночу роль (Ангеліни) ми пробували різних актрис і все було не так. Ми надіслали текст литовській актрисі Ієві Андрєєвайте, а вона у відповідь пройшла проби віддалено. З перших слів на відео я зрозумів, що це її роль. Ми ще не знали на яких умовах вона готова зніматися, який райдер нам надішле її агент, але я вже точно знав, що Ангеліну ми знайшли. У цій ролі потрібно було досягти надзвичайно тонкого поєднання м'якої і вразливою дівчини з впевненою і навіть деколи саркастичною, мудрою та досвідченою жінкою».
«Над роллю італійського мафіозі Марко Річчі з російським корінням, що проживає в Нью-Йорку, я довго роздумувати не став. Я вже давно вирішив, що в моєму фільмі буде грати Михайло Богдасаров. У 2012 році я представляв в Україні інтереси фільму «В спорті тільки дівчата», де, як мені здається, кращим актором був Михайло. І ще одна з моїх улюблених ролей – це роль одеського мільйонера-підприємця з фільму «Життя і пригоди Мішки Япончика». Я чітко уявляв, як повинен виглядати харизматичний Марко Річчі і він вийшов на сто відсотків таким же, як і в моїй уяві.
Микита Тарасов – всім відомий кондитер Луї з комедії «Кухня», простий і чарівний, а також наївний закоханий в головну героїню фільму «Незламна» Борис, прекрасно підходив на роль іноземного кур'єра Баррі Бага. Я хотів, щоб цей герой говорив виключно англійською мовою і переживав, чи зможе Микита виконати мою вимогу. І в телефонній розмові цей литовський європеєць блискуче продемонстрував свою ідеальну англійську. І навіть коли наш фільм перекладав фахівець з Америки, то сприйняв Микиту за американського актора, не помітивши у нього ніякого акценту».
ЛОКАЦІЇ:
Всі зйомки проходили в Одесі. За місяць знімального періоду, команда VAIT FILMS побувала у всіх частинах міста – це мерія, ресторани, готелі, центральні вулиці та парки, головпоштамп, супермаркет, «Траса здоров'я», набережна, одеські дворики, автосалон, завод, аеропорт, пляж, бар, склад, телестудії і ще багато-багато інших місць, про роботу в яких домовлялися всі: режисер, виконавчий продюсер, локейшн менеджер, художник-постановник, оператор і навіть актори.
Режисер Олександр Бєляк:
«Я хочу, щоб у фільмі Одеса виступила, як актриса. Можу з упевненістю сказати, що цю актрису знає не тільки Україна, а й увесь світ! З усіх акторів «Сотки» Одеса найвідоміша. Думаю, вона може потягатися навіть з голлівудськими зірками. Ми намагалися показати ті місця, які впізнають глядачі з різних міст. Майже всі одного разу побували в Одесі, і я хочу, щоб люди, які прийшли в кінотеатр могли з радістю вигукнути: «О! Я тут був. Тут ми вечеряли, а тут гуляли». Я дуже люблю своє місто і хочу, щоб Одеса показувала свою красу в кожному моєму фільмі».
«Найскладнішою локацією для групи виявився головпоштамп. Це величезне приміщення з височенними стелями і неймовірною кількістю внутрішніх приміщень, в яких постійно зникали актори і працівники майданчика. Величезний зал, здавалося з'їдав весь світ, який ставили освітлювачі. У дворі стояли камервагени, світлобаза і гримерка, а в цей день пішов проливний дощ і мокрий сніг. Сніг! В Одесі, в квітні! Актори і працівники постійно бігали у двір і назад, мокрі та змерзлі від дощу».
«До нас на майданчик пробрався одеський кишеньковий злодій і почав озиратися, вишукуючи в чию кишеню чи сумку можна запустити руку. І раптом його очі натрапили на велику коробку, повну доларів, яку ми повинні були знімати в сцені. Я думав, що кишеньковий злодій зійде з розуму. Коробка манила його, як магніт. Охорона викидала його на вулицю, а він різними шляхами пробирався в зал головпоштамту. Думаю, що ця людина пішла додому з хибним уявленням про бюджети українського кіно».
«Коли зйомки проходили в супермаркеті, то в перервах між дублями актор Ліги Сміху Олександр Станкевич і головний герой «Сотки» Євген Капорін, встигали давати поради покупцям, які вибирали товари в молочному відділі. А режисер комфортно сидів на стільчику біля плейбеку в оточенні ароматної випічки і свіжих булочок хлібного відділу».
КУРЙОЗИ
В одній зі сцен актори Євген Капорін та Микита Биканов повинні були плавати у відкритому басейні в п'ятиградусній воді. Наступна сцена за сценарієм повинна була відбуватися в сауні, де було заплановано відігріти акторів. Але графік змістився, а на розігрів сауни потрібно дві години, яких в запасі у групи не було. Довелося акторам після водних процедур обмежитися швидкими розтираннями.
Режисер Олександр Бєляк:
«Саме в такі моменти, професіоналізм актора досягає своєї найвищої точки. Хлопці відіграли сцену з першого дубля. Думаю з робочою сауною все пішло б не так гладко.
У комічною сцені з елементами БДСМ грала Юлія Бєляк, актриса і за сумісництвом виконавчий продюсер картини. Юлія була одягнена в відповідний жанру наряд і сильно дивувалася, коли на майданчик під різними приводами стали заходити актори і працівники майданчики, які не мали ніякого відношення до сцени. Останній кадр сцени пройшов під бурхливі оплески всього персоналу».
«Моя дружина не тільки професійний адміністратор, але й прекрасна актриса. А це була роль для найпривабливішої жінки у світі. Я не знаю більш красивої жінки, ніж Юлія Бєляк, навіть в такому місті красунь як Одеса. Юля жартома розповідає, що ця роль дісталася їй через ліжко. Але правда замовчує, що їй для цього знадобилося двадцять років шлюбу зі мною».
«З парковки одеської набережній ми виїжджали по спецперепусткам і не всі працівники парковки були задоволені цим. Одного разу проїхавши на новенькому порше, який ми знімали у фільмі, Женя Капорін сунув парковщику реквізитні сто доларів. І, повірте, якби в цей момент з нами був оператор, то ми б зняли обличчя найщасливішої людини. Така обличчя, яке неможливо відіграти спеціально ні акторським талантом, ні режисерськими прийомчиками».
«В одній зі сцен нашої комедії грав ветеран Маски Шоу, Олександр Постоленко. Олександр старанно налаштовувався, вживалися в роль бомжа, його одяг і зачіска допомагала йому в цьому. І ось наша локація – одеський парк, Олександр сідає на лавку недалеко від знімальної групи. До гурту підходить справжній п'яний бомж і починає набридати різними питаннями. Відігнати бомжа зміг тільки Олександр Постоленко в образі, ясно показавши, чиє це місце і хто тут господар. Реальний бомж забрався геть, злякавшись цілком натурального конкурента».
«Під час зйомки в ресторані актор Дмитро Цинковський грав нареченого Ієви Андрєєвайте. У кожному дублі Діма відрізав рум'яний шматочок величезного стейка і відправляв собі в рот, запиваючи хорошим червоним вином. Ієва страшно заздрила цій чоловічої ролі, поїдаючи ненависне тістечко і бурмочучи про те, що чоловіки мають неправильне уявлення про кулінарні вподобання жінок. І коли був знятий останній дубль, Ієва вихопила стейк Дмитра і з апетитом його з'їла».
Євген Капорін:
«У холодну квітневу ніч мені по сцені потрібно було вступати босою ногою в собачу какашку. Дублів було багато, реквізитна какашка була одна, а температура повітря ставала все нижче. Але найсмішніше в тому, що цей кадр так не увійшов до фінального монтажу фільму».

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *